15 січня 2011 р. – вперше за багато десятиліть в Актовому залі головного корпусу Львівської політехніки відбувся Зимовий бал. У Львівській політехніці за ініціативи Асоціації випускників відновили традицію проведення Зимових балів, яка існувала до 1939 р. Основною метою балу стала низка доброчинних акцій. Кошти, отримані за продані лоти,спрямовано на соціальні стипендії студентам сиротам. Відзначено меценатів року, які підтримували талановиту молодь університету. Детальніше: http://audytoriya.lpnu.ua/wp-content/uploads/2016/09/Aud_2011_02_web.pdf .
17 січня 1881 р. народився Антоні-Мар’ян Ломніцький (Antoni Marian Łomnicki) – професор кафедри математики Львівської політехніки, один із засновників Львівської математичної школи.
А. Ломніцький – автор наукових праць з теорії ймовірності, актуарної математики, статистики, математичної картографії та історії математики.Професор А. Ломніцький написав популярні підручники з геометрії і тригонометрії для загальних шкіл, ліцеїв та гімназій, підручники для студентів вищих шкіл. Розпочав викладацьку діяльність у Вищій політехнічній школі на машинобудівному факультеті як приват-доцент у 1913/1914 рр., з 1919 р. – на посаді доцента. У тому ж році отримав посаду заступника професора математики. Через рік став надзвичайним професором (з 27.08.1921 р. – звичайним) та очолив ІІ кафедру математики. Тричі обирався деканом: 1922/23 і 1937/38 навч. р. – декан механічного факультету, у 1930/31 навч. р. – декан загального факультету. Протягом 1938–1939 рр. – виконував обов‘язки проректора Львівської політехніки. Був дійсним членом Львівського та Варшавського Наукового Товариства, членом-кореспондентом Варшавської академії технічних наук та Міжнародної аеронавігаційної комісії.
Антонія Ломніцького розстріляно на Вулецьких пагорбах у Львові в ніч на 4 липня 1941 р.
Детальніше: https://cutt.ly/mjE9b6T, а також на https://lia.lvivcenter.org/uk/persons/lomnicki-antoni/
18 січня 1863 р. народився Роман Дзеслевський (Dzieślewski vel Zdzisławski) – інженер-електротехнік, професор кафедри електротехніки, ректор Вищої політехнічної школи (1901–1902).
Роман Дзеслевський був першим польським професором електротехніки та засновником першої навчальної електротехнічної лабораторії. Протягом 1891–1892 рр. долучався до ініціатив пов’язаних із будівництвом у Львові електричного трамвая, готував технічне обґрунтування. За лекціями Романа Дзеслевського студенти Вищої політехнічної школи у 1895 і 1898/9 роках видали літографовані конспекти: «Енциклопедія електротехніки» / „Encyklopedya elektrotechniki”. У 1891 р. Роман Дзеслевський очолив кафедру електротехніки і одночасно отримав посаду надзвичайного професора; у 1895 р. – ординарного професора. Протягом шести років обирався деканом механічного факультету, протягом п’яти – був заступником декана цього факультету. У 1901/1902 навч. р. обирався ректором Львівської Політехніки, а у 1902/1903 навч. р. – проректором. Роман Дзеслевський – був членом Політехнічного товариства у Львові та засновником електротехнічної секції товариства.
Помер Роман Дзеслевський 8 серпня 1924 р. Похований у родинному склепі на Личаківському цвинтарі.
Детальніше: https://cutt.ly/SjReaM9, а також https://kuriergalicyjski.com/historia/postacie/93-d/2598-roman-dzielewski-pionier-polskiego-elektrotechnicznego-szkolnictwa-wyszego
19 січня 1923 р. народився Аполлінарій Львович Островський – доктор технічних наук, професор кафедри геодезії, заслужений діяч науки і техніки України.
Протягом 63 років науково-педагогічної діяльності професором A.Л. Островським було опубліковано понад 200 наукових праць, підручник «Геодезичне приладознавство» та 6 монографій. У 2006 р. за його редакцією вийшов перший в Україні фундаментальний підручник «Геодезія» (ч. ІІ). Професор А.Л. Островський – автор 11 авторських свідоцтв і патентів на наукові винаходи та книги спогадів „Моє життя в геодезії”. У 1951 р., після закінчення з відзнакою Львівського політехнічного інституту, почав працювати спочатку асистентом кафедри геодезії, а після захисту кандидатської дисертації (1959), доцентом кафедри (1963 р.). Протягом 1977–1993 рр. очолював кафедру геодезії.Протягом 1979–2006 рр. керував галузевою науково-дослідною лабораторією ГНДЛ-18. Аполлінарій Львович багато років очолював регіональну спеціалізовану вчену Раду захисту докторських дисертацій з геодезії, активно працював у навчально-методичній Раді Мінвузу України, у редакційних колегіях усіх часописів з геодезії та інженерної геодезії, що видаються в Україні, був головним редактором наукового журналу «Геодинаміка».За свою плідну наукову, педагогічну та громадську діяльність професор А.Л. Островський був відзначений орденом «За заслуги» III ступеня, медаллю «Ветеран праці», високими відзнаками – «Почесний геодезист СРСР», «Почесний геодезист України», «Заслужений діяч науки і техніки України», «Відмінник освіти України», «За наукові досягнення».
Трагічно загинув 2 листопада 2008 р. Похований на Личаківському цвинтарі.
Докладніше: http://science.lpnu.ua/uk/all-authors-journals/l-ostrovskyy-0, а також https://cutt.ly/ujIlZCR
22 січня 1905 р. народився Тимофій Іванович Юрженко – доктор технічних наук, професор кафедри органічної хімії, автор 190 наукових праць і 26 авторських свідоцтв на винаходи. Тимофій Іванович Юрженко – засновник наукової школи кафедри органічної хімії «Поліфункціональні пероксидні модифікатори і полімерні композиційні матеріали». У 1944 р. був призначений в. о. доцента кафедри органічної хімії Львівського політехнічного інституту. Протягом 1946–1972 рр. – завідувач кафедри органічної хімії, у 1952–1957 рр. був деканом нафтового факультету. На кафедрі органічної хімії очолив і розвинув новий науковий напрям – синтез, дослідження і застосування органічних перекисних сполук. Згодом при кафедрі було організовано проблемну лабораторію цього напрямку, з 1958 р. Т. Юрженко її науковий керівник.
Помер 5 травня 1973 р., похований на Личаківському цвинтарі. Детальніше: https://cutt.ly/fjRy7WV
